Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Інноваційні технології навчання

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

На цій сторінці Ви ознайомитися з практичним впровадженням інноваційних технологій навчання на уроках математики.

Внаслідок різних причин зі зростанням ролі природничо-математичних наук у всьому світі престиж до їх вивчення у нашій країні неухильно падає. Як же зробити так, щоб учні зрозуміли, що математика – наука молодих, і вони можуть сказати своє слово для її розвитку?

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні першочергового значення набуває проблема методики розвитку школярів. Це ставить нові вимоги до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, потребує застосування більш активних форм навчання.

Практика показує, що такими формами є інноваційні технології. Використання інформаційних та інтерактивних форм навчання на уроках – це веління часу. Новітні підходи до організації навчання роблять освітній процес різноманітним, цікавим та результативним.

Тому в нашому закладі освіти на уроках математики намагаються використовувати різні інноваційні технології з метою підвищення інтересу учнів до предмету, а також з метою їх всебічного гармонійного розвитку.

Зокрема, це такі технології, як розвиток критичного мислення, модульно-розвивальне навчання, метод проектів, інтерактивне навчання, комп’ютерні технології.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

1. РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ - система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей.

2. МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ Основне завдання – формування самоосвітньої компетентності учнів.Основний структурний елемент є модуль (від лат. Modulus – “міра”) – самостійний , функціональноорієнтований етап процесу навчання , що має власне програмно – цільове та методичне забезпечення.

3. МЕТОД ПРОЕКТІВ - це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів–партнерів, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності.

4. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Використання комп’ютерних технологій та програмного забезпечення під час уроків математики

5. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

Мета: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Слово “інтерактив” походить від англійського “interact” (“inter” – взаємний і “act” –діяти ). Інтерактивний – здатний до діалогу , взаємодії.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС УРОКІВ МАТЕМАТИКИ

“Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую,

я трохи пам'ятаю. Те, що я бачу, обговорюю,

я починаю розуміти”. Коли я чую, бачу, обговорюю

й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю

знання іншим, я стаю майстром”. Конфуцій

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Інтерактивне навчання ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Діяльність учителя під час організації та планування інтерактивного навчання полягає в тому, щоб

• дати завдання дітям для попереднього підготування;

• відібрати до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням “ключ” до освоєння теми;

• під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням;

• на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

• дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи;

• проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми.

Для контролю за ходом навчання вчителю слід

• глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад різноманітні завдання, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

• старанно спланувати і розробити заняття;

• мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;

• передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів

Інтерактивне навчання за метою уроку та формою організації навчальної діяльності поділяється на

• технологію кооперативного навчання;

• технологію колективно-групового навчання;

• технологію ситуативного навчання;

• технологію опрацювання дискусійних питань.

За розподілом інтерактивних методів:

• превентивні інтеракції (тренінг, консультації та ін.);

• імітаційні інтеракції (інсценування, ділові ігри, диспут, “мозковий штурм” та ін.);

• неімітаційні інтеракції (проблемна лекція, конференція, практикум)

Групові методи:

Робота в парах.

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

Карусель. Учні сідають у два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються “попарні суперечки” кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: “спікер” – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), “секретар” (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), “посередник” (стежить за часом, заохочує групу до роботи), “доповідач” (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).

Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Фронтальні методи:

Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”.

Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу “можна зробити такий висновок…”, “я зрозумів, що…”

Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, “чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?”).

Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

Вхід на сайт

Пошук

Календар

Архів записів

2021 Квітень